30 червня у Відні під час третьої Додаткової наради ОБСЄ з людського виміру відбувся супутній захід «Анатомія катувань», організований, зокрема, Центром громадянських свобод. У межах заходу учасники презентували два нові аналітичні звіти: спільне дослідження Міжнародного центру української перемоги (ICUV) та Мережі захисту національних інтересів «АНТС», а також аналітичну записку Центру громадянських свобод. Обидва документи висвітлюють факти жорстокого поводження та катувань за участі російського медичного персоналу в місцях утримання як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях України.

Результати досліджень презентувала Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод. Спираючись на свідчення звільнених військовополонених, незаконно утримуваних цивільних осіб, медичних працівників, а також на юридичний аналіз, автори доводять: російський медичний персонал був інтегрований у загальну систему катувань. Вона наголосила, що подібні дії є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права, міжнародного права у сфері прав людини, Конвенції ООН проти катувань, Женевських конвенцій та загальновизнаних принципів медичної етики.

«Отримані дані свідчать про те, що знущання з боку медиків – це не поодинокі випадки. Ці злочини є лише елементами ширшої, створеної та підтримуваної державою системи, яка функціонує в місцях тримання під вартою під контролем Російської Федерації», — зазначила Олександра Романцова.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олег Гущин зазначив, що зібрані докази підтверджують систематичне ненадання медичної допомоги, ігнорування важких травм та хвороб, принизливе поводження, приховування слідів насильства, а також безпосередню участь медичного персоналу в діях, що прирівнюються до катувань чи інших форм жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.

«Жоден із відомих пунктів тримання під вартою в Росії, де утримують українців, не відповідає вимогам Женевських конвенцій. Це місця катувань, жорстокого поводження та смерті», – наголосив Олег Гущин.

Ірина Гой, керівниця медичного відділу служби супроводу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, звернула увагу на особливо критичне становище оборонців Маріуполя та військовослужбовців бригади «Азов», які перебувають у російському полоні.

«Військовослужбовці бригади “Азов” – одна з найскладніших категорій для повернення додому через викривлений образ підрозділу, створений російською пропагандою. Вони перебувають у полоні з травня 2022 року, тобто уже п’ятий рік. Ув’язненими залишаються понад 600 з них. Їх рідко включають до списків на обмін, навіть під час масштабних обмінів за формулою “1000 на 1000”», – зазначила Ірина Гой.

Анастасія Савова, донька морського піхотинця 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександра Савова та керівниця проєкту Координаційного штабу «Я хочу сказати», наголосила, що хвороби, набуті в полоні, а також наслідки катувань і знущань, зокрема за участі медичного персоналу рф, продовжують впливати на звільнених військовополонених і цивільних затриманих навіть після їхнього повернення додому. Вона поділилася історією свого батька, який провів у полоні майже три роки й помер від отриманих ушкоджень вже після звільнення.

«Ми були неймовірно щасливі, коли батько нарешті повернувся додому, попри те, що він важив майже вдвічі менше, ніж до полону, мав активну форму туберкульозу, численні травми та наслідки систематичного побиття й катувань. Лікарі не змогли знайти в його організмі жодної системи, яка б не зазнала ушкоджень. Через вісім місяців після звільнення він помер від травм та хвороб, спричинених перебуванням у полоні. На жаль, у його організмі відбулися надто незворотні зміни. Він нарешті був на волі, але врятувати його лікарі вже не змогли», – поділилася Анастасія Савова.

Учасники закликали до створення змішаних міжнародних медичних комісій, щоб забезпечити доступ міжнародних моніторингових місій до осіб, яких утримують у місцях позбавлення волі, та запобігти подальшим порушенням. Вони також наголосили на необхідності використання міжнародних компенсаційних механізмів, включно з замороженими активами Російської Федерації, для виплати репарацій та забезпечення реабілітації жертв катувань, незаконного тримання під вартою та інших грубих порушень міжнародного права.

Окрім цього, під час дискусії розглянули шляхи притягнення винних до відповідальності, зокрема кримінальної та професійної відповідальності медичного персоналу, а також роль міжнародних механізмів моніторингу та правосуддя. Окрему увагу приділили правам потерпілих, у тому числі їхньому праву на реабілітацію, компенсацію та ефективні засоби правового захисту.

«У той час, коли тисячі українців залишаються в російському полоні, викриття ролі медичного персоналу в системі катувань є критично важливим – не лише для притягнення винних до відповідальності, а й для захисту основ медичної етики та недопущення нормалізації катувань і жорстокого поводження в умовах збройного конфлікту», – підсумувала Олександра Романцова.

Захід організовано Центром громадянських свобод, Міжнародним центром української перемоги (ICUV) та Мережею захисту національних інтересів «АНТС». Серед спікерів також були представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, представниця підрозділу забезпечення 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України та Анастасія Савова, донька військовослужбовця 36-ї окремої бригади морської піхоти.