19 лютого в Українському кризовому медіа-центрі відбулася пресконференція на тему «Докази геноцидного характеру російської агресії».
Модераторкою заходу виступила виконавча директорка Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Люсьєна Шум.
Серед спікерів були:
- Андрій Міхеєв, експерт з міжнародного права Міжнародного центру української перемоги (ICUV);
- Катерина Полянська, еколог МБО «Екологія-Право-Людина»;
- Ольга Чевганюк, керівниця відділу стратегічних ініціатив UAnimals.
Під час пресконференції обговорювалися численні докази геноцидного характеру дій Росії на території України. В тому числі культурному та екологічному геноциду і перш за все – депортації українських дітей з окупованих територій. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році було вивезено понад 19 тисяч українських дітей до Росії.
Коли говоримо про геноцид, на думку приходить депортація українських дітей. Депортація дітей однієї групи і перевезення до іншої – це напряму визначено одним з проявів геноцидом за Римським статутом.
Андрій Міхеєв, експерт з міжнародного права Міжнародного центру української перемоги (ICUV).

Люсьєна Шум повідомила, що понад 2100 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень, з яких близько 20% повністю знищено. Серед них понад 1300 об’єктів культурної спадщини, включаючи музеї, історичні будівлі та інші важливі для національної ідентичності об’єкти.
Коли росіяни захоплювали нові території, вони в першу чергу заходили в бібліотеки, музеї, і знищували там книги і цінності.
Люсьєна Шум, виконавча директорка Мережі захисту національних інтересів «АНТС».

Катерина Полянська наголосила, що вибухонебезпечні предмети забруднюють українські території, створюючи загрозу для людей і природи. Від Полісся до Чорного та Азовського морів усі природні зони зазнали пошкоджень. Вона підкреслила, що хімічне забруднення ґрунтів через вибухи може мати довготривалі наслідки для довкілля.

Ми продовжуємо збирати докази геноциду, працювати на міжнародному рівні та доносити правду про злочини Росії. Експерти закликали світових лідерів не лише вжити відповідних заходів для притягнення агресора до відповідальності, але й офіційно визнати геноцид українців, особливо ті країни, які досі цього не зробили. Вісім країн вже визнали агресію Росії проти України геноцидом, але цього недостатньо – світ має прямо назвати дії Росії злочином та забезпечити покарання агрессора.